Дорожня карта для нової редакції КАСУ від судді (частина 2)

Першу частину аналізу нової редакції Кодексу адміністративного судочинствачитайте тут.

ВІДВОДИ

Стаття 36 КАСУ додає ще одну підставу для відводу: 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Причому, як зазначено у ч. 4, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стаття 40 КАСУ визначає процедуру так: питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу, а в разі якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі, а вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлено відвід.

Дуже прогресивною є норма, передбачена ч. 4 ст. 36 КАСУ, - незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім того, за ч. 3 ст. 45 КАСУ якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

УЧАСНИКИ ПРОЦЕСУ

Нарешті законодавчо врегульовано ч. 7 ст. 48 КАСУ, що заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті; до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Частина 2 ст. 50 КАСУ визначає дійсно ефективний засіб для уникнення зловживання правами. Так, зазначена частина встановлює, що в разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони. Зазначене набуває розвитку й узгоджується з ч. 5 ст. 78, яка зазначає, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Частина 1 ст. 53 КАСУ зазначає, що у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 69 КАСУ встановлює статус нового можливого учасника процесу: експерта з питань права та зазначає, що як експерт з питань права може залучатися особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.

Олександр Кравець

ПРЕДСТАВНИЦТВО

Згідно зі ст. 1312 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно

представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Згідно з пп. 11 п. 161 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

На виконання вищевказаних норм ст. 57 КАСУ ... спонукає звертатись за послугами адвокатів та зазначає, що представником у суді може бути адвокат або законний представник, але у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Стаття 59 КАСУ встановлює дієвий механізм для захисту, який раніше був у ЦПК, а саме: у разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи.

ДОКАЗУВАННЯ та ДОКАЗИ

Частина 4 ст. 73 КАСУ вирішує питання щодо належності доказів, а саме: суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Допустимість доказів зазначається у ст. 74 КАСУ, за якою суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

До підстав, що звільняють від доказування за ст. 78 КАСУ, віднесено певні обмеження. Так, згідно з частиною 5 зазначеної статті обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Відповідно до частини 7 правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.

Ще одну підставу для залишення позову без розгляду зазначено в ч. 9 ст. 80 КАСУ разом із обмеженням для СВП. Так, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а в разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Стаття 91 КАСУ чітко зазначає, що не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.

СПОВІЩЕННЯ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ

Врегулювання ч. 11 ст. 126 КАСУ моменту вручення судової повістки особі, яка ухиляється від її отримання «... розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така

повістка вручена належним чином ...», становить дієвий запобіжник для осіб, які намагатимуться зловживати процесуальними правами, щоб домогтись скасування рішення суду першої чи апеляційної інстанції та повернення справи на новий розгляд у разі неналежного сповіщення.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ

Стаття 122 КАСУ зменшує строк СВП для звернення до суду, а саме: для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.

ВИТРАТИ НА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ

Стаття 134 КАСУ знімає обмеження щодо судових витрат на правову допомогу, але вимагає деталізації та співмірності, інакше відшкодування може бути зменшено...

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 6. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. 7. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ

Стаття 153 КАСУ: забезпечення позову унормовано законодавцем від зловживань та не допускається шляхом:

5) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

5. Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише в разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

СТРОКИ РОЗГЛЯДУ

Частина 4 статті 173 КАСУ: строк проведення підготовчого провадження збільшено до 60 днів + 30 додаткових…+ 30 днів - строк розгляду справи по суті (ч. 2 ст. 193).

ЗУСТРІЧНИЙ ПОЗОВ

Частина 1 ст. 177 КАСУ: право на звернення із зустрічним позовом належить не СУБ'ЄКТУ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ.

Олександр Кравець,

суддя-спікер Одеського апеляційного адміністративного суду, член правління АРССУ

Продовження аналізу новел КАСУ буде в наступних публікаціях

Джерело: "ЮРЛІГА"