Верховенство права в справах про люстрацію

18 квітня 2018 року колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду розглянула апеляційну скаргу К. на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом  К. до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Одеської області, за участю третіх осіб Міністерства юстиції України, прокурора Приморського району м. Одеси про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, зобов’язання вчинити певні дії, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів апеляційної інстанції постановила:

- апеляційну скаргу К. – задовольнити частково, а  постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року скасувати.

- ухвалити по справі нову постанову, якою адміністративний позов К. – задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України від 23.03.2015 р. № 210к про звільнення К. з посади прокурора Приморського району м. Одеси у зв'язку з припиненням трудового договору відповідно до п.7-2 ст.36 КЗпП України. Поновити К. на посаді прокурора Приморського району м. Одеси. Стягнути з Прокуратури Одеської області на користь К. середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.03.2015 року по 18.04.2018 року. У задоволенні решти позову – відмовити.

Приймаючи судове рішення, апеляційний суд зробив висновок щодо відсутності підстав для звільнення позивача, визначених у ч. 14 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" № 1682-VII, була порушена процедура, вказана у Законі № 1682-VII, при звільненні позивача належна перевірка не проводилась, наказ на її проведення не видавався, не було складено висновку, передбаченого ст. 5 Закону № 1682-VII, звільнення відбулось за наявності лише Довідки від 11 березня 2015 року про результати вивчення особової справи щодо застосування заборон, визначених Законом України "Про очищення влади". Крім того, до позивача були застосовані норми Закону № 1682-VII, які не відповідають Конституції України, порушують принципи верховенства права та презумпції невинуватості, допускають дискримінацію та зворотню дію закону.

Розглянувши справу, апеляційний суд керувався міжнародними стандартами прав людини, практикою Європейського Суду з прав людини, положенням нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, яке дозволяє не застосовувати неконституційні закони, а застосовувати замість них норми Конституції України як норми прямої дії.

Апеляційний суд звернувся до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону.

Нагадуємо, щонедавно Європейський Суд з прав людини запропонував українському уряду укласти мирові угоди з люстрованими чиновниками.За словами урядового уповноваженого у справах Європейського Суду з прав людини Івана Ліщіни, уряд країни дійсно отримав від Європейського Суду з прав людини частину справ щодо люстрованих посадовців на стадію комунікації. Детальніше за посиланням:http://pravo.ua/news.php?id=0654521

Постанова Одеського апеляційного адмінстративного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду  протягом 30-ти днів.

З судовим рішенням у справі № 815/2163/15 можна буде ознайомитись на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень після виготовлення його повного тексту.

                                                                                                  Прес-служба ОААС