Заступник голови ОААС Джабурія О.В. обговорив з суддями нововведення до законопроекту «Про судоустрій і статус суддів» № 4734

         Напередодні розгляду депутатами Верховної Ради України законопроекту «Про судоустрій та статус суддів», представленого Президентом України П. Порошенком на засіданні Ради з питань судової реформи, збори суддів Одеського апеляційного адміністративного суду обговорювали проект закону.  Заступник голови суду Джабурія О.В. довів до відома суддів основні тези закону №4734.

         Так, статтею 19 передбачено новий порядок створення та ліквідації судів в Україні. Суд утворюватиметься і ліквідовуватиметься законом, проект якого вноситиме в парламент Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Перейменування Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя передбачено законопроектом змін в Конституцію України в частині правосуддя. 

         Відповідно до нововведень, кількість суддів у суді визначатиме ДСА за погодженням з Вищою радою правосуддя з урахуванням судового навантаження та в межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів. Максимальна кількість суддів у Верховному Суді України встановлюватиметься законом.

         Відбудуться зміни і з призначенням судді, тепер ним зможе стати громадянин України, не молодший тридцяти років та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років. Для визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями проводитиметься кваліфікаційне оцінювання. Кваліфоцінювання складатиметься з декількох етапів: 1. складення іспиту; 2.  дослідження досьє та проведення співбесіди.

         Статтею 89 законопроекту передбачено обов'язкове проходження суддею підготовки для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України не рідше одного разу на три роки.    

         Стаття 17 законопроекту передбачає триланкову судову систему: перша інстанція, апеляція, касація. Таким чином планується ліквідація вищих спеціалізованих судів. Касаційна інстанція - Верховний Суд України. Відповідно зміниться склад та структура Верховного Суду. У складі Верховного Суду діятимуть:

·         Велика Палата ВСУ;

·         Касаційний адміністративний «підрозділ»;

·         Касаційний господарський «підрозділ»;

·         Касаційний кримінальний «підрозділ»;

·         Касаційний цивільний «підрозділ».

         В той же час планується введення спеціалізації суддів в рамках кожного підрозділу. Останні будуть поділені на палати, які в свою чергу ділитимуться на колегії.

         Законопроектом пропонуються змінити вимоги до суддів ВСУ. Верховний Суд очолюватиме голова ВСУ, а касаційні підрозділи – голови відповідних касаційних підрозділів.

         Велика Палата ВСУ діятиме як суд касаційної інстанції з метою уніфікації судової практики. Касаційні підрозділи будуть виключно касаційною інстанцію за аналогією, як сьогодні діють Вищі спеціалізовані суди.        ВСУ очолюватиме голова ВСУ, а відповідні касаційні підрозділи очолюватимуть голови таких підрозділів.

         Варто звернути увагу на склад нового ВСУ (як і вищих спеціалізованих судів), який формуватиметься за спеціальною процедурою на конкурсних засадах. Особа, яка відповідає вимогам  до кандидатів на посаду судді ВСУ, має пройти кваліфоцінювання і таким чином підтвердити здатність здійснювати правосуддя у ВСУ. Після цього для участі в конкурсі на  посаду судді ВСУ необхідно подати до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідні документи, передбачені ст. 81 законопроекту. Далі ВККС приймає рішення про рекомендацію кандидата на посаду судді ВСУ та направляє таку рекомендацію у Вищу раду правосуддя, яка в свою чергу розглядає питання про внесення Президентові України подання про призначення особи на посаду судді ВСУ.

         Проаналізувавши статтю 17 законопроекту та главу 4, необхідно зазначити наступне. Відповідно до статті 17 систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд. Проте, глава 4 законопроекту «Про судоустрій і статус суддів» має назву «Вищі спеціалізовані суди» та передбачає існування двох вищих спеціалізованих судів України: Вищий патентний суд та Вищий антикорупційний суд. Ці вищі спеціалізовані суди будуть діяти як суди першої інстанції з розгляду окремих категорій спорів. Тобто в триланковій судовій системі існуватимуть вищі спеціалізовані суди.

         Стосовно повноважень судів першої та апеляційної інстанції та порівняти їх з повноваженнями вищих спеціалізованих судів, то фактично останнім надають гібридні повноваження судів першої та апеляційної інстанцій.

         Дискусійним є питання чому на сьогоднішній день виникла необхідність створити саме Вищий патентний та Вищий антикорупційний суди. Адже таких категорій справ не так багато.

         Відмінними є і вимоги до особи, яка може бути суддею Вищого патентного суду, які передбачені статтею 33 законопроекту. В той же час вимог до особи, яка може бути суддею Вищого антикорупційного суду на разі немає.

         Проектом закону передбачено створення Громадської ради доброчесності, метою якої є сприяння ВККС у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфоцінювання. Складатиметься вона з 20 членів. Це можуть бути представники правозахисних громадських об’єднань, науковці-правники, адвокати, журналісти, які є визнаними фахівцями у сфері своєї професійної діяльності, мають високу професійну репутацію та відповідають критерію політичної нейтральності та доброчесності.

Громадська рада доброчесності:

1) збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді);

2) надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді);

3) надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє;

4) делегує уповноваженого представника для участі у засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді);

         5) має право створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді.     Члени представників Громадської ради доброчесності призначатимуться зборами представників громадських об’єднань строком на два роки і можуть бути призначені повторно.

         Значних змін зазнає і ВККС, який здійснюватиме добір суддівського корпусу, а всіма дисциплінарними процедурами проти суддів та питаннями притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності займатиметься Вища рада правосуддя.

         Державна судова адміністрація України, згідно законопроекту буде підзвітна Вищій раді правосуддя. Хоча до тепер ДСА підзвітна з’їзду суддів України, а у період між з’їздами суддів - Раді суддів України.

         В ході обговорення суддями ОААС законопроекту виникало немало суттєвих критичних зауважень щодо зазначених нововведень. Особливо багато питань викликала процедури відбору адвокатів та вчених за конкурсом в апеляційні суди. Отже, апеляційні суди - це суди факта, а не права.