Найяскравіші моменти«Кубку адміністративних судів – 2015» від спортивного кореспондента ОААС

Цьогорічний розіграш кубку з міні-футболу серед адміністративних судів, як і завжди, став яскравою та обговорюваною подією літа. Тож представляємо до уваги шановних читачів спеціальний репортаж постійного спортивного кореспондента ОААС Євгена Борченко з авторськими коментарями та інтерв’ю гравців.

22 серпня 2015 року о 09:00 годині в місті Вінниця на стадіоні Центрального парку імені М. Горького відбулося урочисте відкриття щорічного турніру з міні-футболу «Кубок адміністративних судів» серед суддів та працівників апаратів адміністративних судів України, присвяченого Дню Незалежності України.

В турнірі приймали участь 8 команд, а саме:

1. Одеського апеляційного адміністративного округу;

2. Вінницького апеляційного адміністративного округу;

3. Львівського апеляційного адміністративного суду ;

4. Вищого адміністративного суду України (ВАСУ);

5. Київського окружного адміністративного суду (КОАС);

6. Київського апеляційного адміністративного суду (КААС);

7. Івано-Франківського окружного адміністративного суду (Ів.-Франківського ОАС);

8. Донецького апеляційного адміністративного округу.

На першому етапі змагань шляхом жеребкування команди було розподілено на дві групи. До групи «А», яку очолила команда Одеського апеляційного адміністративного округу, як переможець останнього турніру, також увійшли команди ВАСУ, Ів.-Франківського ОАС та КААС. Інші учасники турніру увійшли до складу групи «В».

В перший день турніру лише одна команда здобула перемоги в усіх трьох матчах групового турніру, забивши завдяки блискучій грі у цих матчах 19 голів та пропустивши лише 2 голи. Цією командою є команда Одеського апеляційного адміністративного округу, до складу якої увійшли судді та працівники апарату Одеського апеляційного адміністративного суду (Золотніков Олександр, Джабурія Олександр, Федусик Андрій, Гавриленко Віталій, Чебан Артур, Павлюк Костянтин)    та Одеського окружного адміністративного суду (Стеценко Олег, Гунько Олег, Рачков Олександр, Щербан Віталій, Філімоненко Артем).

Так, в першому матчі турніру наша команда розтрощила команду КААС з рахунком 10:2. В паралельному матчі Івано-Франківська команда перемогла команду ВАСУ. В другому турі нашої групи зустрічалися переможці перших матчів, гра завершилася впевненою перемогою одеситів з рахунком 5:0. Команда ВАСУ в драматичному поєдинку мінімально поступилася команді КААС. У третьому турі зустрілися дві команди, які забезпечили собі перше та останнє місце. Наші хлопці знов не помітили суперника та забили чотири голи, на що суперник не зміг відповісти жодним м’ячем. За другу путівку до півфіналу боролися та визначали переможця команди КААС та команда з Івано-Франківська, які і зустрілися в останньому матчі групи. Перемога та путівка у півфінал дісталась команді з Івано-Франківська, яка дуже впевнено перемогла команду з Києва.

В групі «В» по закінченню групового турніру склалася унікальна ситуація, при якій команді зі Львова, яка відсвяткувала дві перемоги (над господарями турніру та командою КОАС), але програла команді з Донецьку, не знайшлося місця у півфіналі. У півфінали вийшли команда Донецького апеляційного адміністративного округу та господарі турніру з Вінниці, які завдяки кращій різниці м’ячів посіли у групі «В» відповідно перше та друге місця.

Наступного дня розпочалися найважливіші матчі.

У першому півфіналі зустрілися команди Одеси (переможець групи «А») та Вінниці (друге місце групи «В»). Гра була дуже цікавою та напруженою. При цьому інтрига у матчі залишалася до фінального свистка. За три хвилини до кінця матчу господарі турніру змогли відігратися, програючи по ходу матчу з рахунком 2:0. Однак на останній хвилині гри  Костянтин Павлюк блискавичним пострілом забив вирішальний гол, який визначив першого фіналіста турніру. Ця гра стала бенефісом дев’ятого номера нашої команди Віталія Гавриленка, який забив другий м’яч у ворота суперника та блискуче врятував ворота нашої команди майже в безнадійній ситуації, вибивши м’яч з лінії воріт. Отримавши жовту картку в першому таймі, він не реагував на неодноразові грубі порушення правил на ньому з боку гравців суперника. Великий вклад в перемогу внесли і вболівальники нашої команди, які змогли «перекричати» більш масовану групу підтримки господарів турніру.

В другому півфіналі команда з Донецька перемогла команду з Івано-Франківська з рахунком 9:4, забезпечивши вихід до фіналу. Слід відзначити, що переможцю цієї гри перемога далася легше ніж нашій команді, про це свідчить і рахунок матчу, що дало змогу зберегти більше сил на фінал і, можливо, стало вирішальним фактором при визначені переможця турніру.

У фінальному поєдинку зустрілися дійсно найкращі команди турніру. Одесити та донеччани показали прекрасну гру. По ходу фінальної гри, з безліччю моментів, тричі нашій команді вдавалося зрівнювати рахунок, але одразу ж получали гол у відповідь. Відігратися за рахунку 3:4 у одеситів вже не вистачило часу. Тож, вітаємо команду Донецького апеляційного адміністративного округу з перемогою у турнірі.

Своєрідною «родзинкою» турніру став матч за третє місце між командами Вінниці та Івано-Франківська. У середині другого тайму господарі турніру вели з рахунком 5:2, але гості зламали хід матчу та перевели гру спочатку в додатковий час, а потім і у серію пенальті, в якій блискучо зіграв голкіпер команди з Івано-Франківська, відбивши один з перших чотирьох ударів господарів, п’ятий удар пробивав він сам та забив гол, а потім зреагував на удар голкіпера вінничан.

Є моменти, котрі запам’яталися. Зокрема, палка підтримка вболівальників нашої команди, які разом із командою приїхали з Одеси до Вінниці. Підтримка наших вболівальників, особливо на другий день, заслуговує на найвищу оцінку.

Одесити можуть пишатися своїми голкіперами, які у двох матчах турніру зберегли свої ворота «сухими». У цьому турнірі приймали участь три голкіпера - судді з Одеси – Золотніков О.С., Джабурія О.В та Стеценко О.О.. При цьому по закінченню турніру суддю Золотнікова О.С. було визнано кращим воротарем турніру. Слід відзначити і суддю Джабурію О.В., для якого це був перший крупний турнір. Саме Олександр Валентинович на нуль відстояв повний матч з командою ВАСУ.

Слід також відзначити, що незважаючи на поразку у фіналі цьогорічного турніру, наша команда залишається єдиною командою серед усіх учасників турніру, яка грала у фіналах усіх турнірів з міні-футболу «Кубок адміністративних судів», здобувши при цьому дві перемоги та двічі зайнявши друге місце.

Наведемо інтерв’ю з двома гравцями нашої команди. Інтерв’ю з 99 номером команди Артуром Чебаном:

1. Артуре, опишіть, будь ласка, свої враження від турніру.

У мене найяскравіші враження від турніру. По-перше, було дуже приємно бачити те, що більшість команд, які повинні були брати участь в турнірі, змогли приїхати і зіграти. По-друге, спасибі організаторам турніру, які забезпечили досить високий рівень його проведення. Особливе спасибі людям, які допомогли нашій команді організувати поїздку, проживання, харчування команди, що було зроблено на дуже високому рівні.

2. Який для Вас самий пам’ятний момент турніру?

Одразу й не пригадаєш, тому як запам’ятався весь турнір в цілому. Напевно, самим пам’ятним моментом турніру став момент, коли ми змогли в півфіналі з командою Вінниці забити третій гол (3:2), нас тоді переповнювали емоції, які забути важко.

3. В перший день турніру наша команда забила 19 голів, а пропустила тільки 2 голи. У чому причина падіння результативності на наступний ігровий день?    

В перший день ми грали ігри в групі, яку подолали зі стовідсотковим результатом. На наступний день у нас відбувся півфінал з дуже сильною командою господарів турніру, яка на першому етапі переграла майбутніх переможців турніру. Матч з вінничанами видався важким не тільки фізично, а й психологічно, особисто я дуже боявся зробити помилку і підвести команду. Забиваючи свій перший гол, гравець команди з Вінниці обіграв мене і забив гол, але я радий, що моя помилка, з якої я витягнув урок, не коштувала нам поразки. Ми перемогли 3:2 і вийшли у фінал.

4. Опишіть свої емоції в момент, коли рахунок у півфіналі став 2: 2.

Коли суперник зрівняв рахунок, ми пішли в атаку і прагнули забити гол, що й було зроблено, тому що програти команді Вінниці після того, як ми вигравали 2:0, було б дуже прикро і неприємно.

5. Ви дивилися другий півфінал, кому віддавали перевагу?

Так, звичайно дивився, вболівав за Івано-Франківськ, тому що вони вболівали за нас, але розумів, що швидше за все прийдеться грати фінал з командою з Донецька, так як ця команда виглядає набагато сильніше.

6. Паралельно з фіналом проходив матч за третє місце. Як оціните чудо, зроблене «Франківцями»? Програючи 5:2 команда змогла виграти матч в серії пенальті.

Матч повністю не бачив, тому як у нас був фінал, але по закінченні нашої гри ми всією командою почали дивитися паралельний матч і були в шоці, коли дізналися рахунок матчу, команда з Івано-Франківська змогла відігратися, що свідчить про сильний дух цієї команди, перевести матч в додаткові два тайми по п’ять хвилин, після чого в серію післяматчевих пенальті, в яких точнішими виявилися представники Івано-Франківська.

7. Чого не вистачило нашій команді щоб обіграти команду з Донецька у фіналі?

Звичайно ж не вистачило часу, нам не вистачило пари хвилин щоб перевести гру в додатковий час, після того як ми випустили на поле 5 граючого гравця, команда з Донецька сіла в оборону і грамотно відбивала наші атаки.

Інтерв’ю з гравцем під номером 9 Віталієм Гавриленком:

1. Така прекрасна гра в перший день, що стало причиною стількох голів?

Нам пощастило з жеребом, оскільки до нас у групу потрапили не самі сильні команди, що і стало причиною стількох голів.

2. У міні-футболі рідко таке буває, але нашій команді вдалися два сухі матчі, як ви думаєте чия це заслуга?  

Це заслуга воротарів, а також грамотно побудована тренером лінія оборони.

3. У третьому матчі тренер дав відпочити деяким гравцям, в тому числі основному воротареві нашої команди. Як ви оціните дебют нового голкіпера нашої команди?

Вважаю, що Олександр Валентинович показав хорошу гру, виправдав очікування тренера і команди, не пропустивши жодного гола.

4. Кажуть, що неможливо поєднати Роналду і Мессі в одній команді. В нашій команді були одеські мині-футбольні Мессі та Роналду. Як тренеру вдалося поєднати тебе і Артема Філімоненка в таку зв’язку?

У нашому випадку це було зробити нескладно, оскільки я гравець оборонного плану і починаю атаки із задньої лінії, а Філімоненко Артем - гравець атакуючого плану, який грає на вістрі атаки. Ми не заважали один одному виконувати свої функції та завдання команди. До того ж, ми не Мессі та Роналду.

5. Ви такий емоційний гравець на полі, як вам вдалося зберегти холодну голову і не отримати 2 жовту картку у півфіналі з Вінницею, хоча вони вас провокували не раз?

Перед матчем тренер та капітан команди попереджали мене та Артема про можливі провокації і про те, що судді можуть намагатися скористатися ситуацією і видалити одного з нас з поля. Подібне сталося в грі Вінниця –Донецьк на груповому етапі, коли гравець донецької команди був видалений з поля за розмови, що було необов’язковою червоною карткою.

6. Опишіть свої емоції і ваші дії в моменті з порятунком воріт за рахунку 2:1 на користь нашої команди у півфіналі.  

Важко говорити про емоції після цього моменту, оскільки я був повністю сконцентрований на грі. Пам’ятаю лише, що після того, як небезпека була ліквідована, я почув підтримку наших уболівальників, що додало мені ще більше сил і мотивації до перемоги.

7. Граючи з господарями, чи вважаєте ви, що нашим уболівальникам вдалося «перекричати» вінничан і забезпечити вам комфортну атмосферу на полі?

Звичайно, так як граючи на полі я чув гучну підтримку наших вболівальників, яка була сильнішою і емоційнішою ніж підтримка вболівальників господарів.

8. Зігравши півфінал, кому ви віддавали перевагу у другому півфіналі?

Я віддавав перевагу команді з Івано-Франківська, оскільки за довгі роки у нас склалися дружні стосунки, але при цьому я розумів, що у фінальній грі нам доведеться зустрічатися з командою з Донецька, так як вони були явно сильніше.

9. Чого не вистачило у фінальній грі з командою з Донецька, враховуючи, що ми тричі зрівнювали рахунок?

Кожен з гравців команди віддав всі сили, щоб перемогти. Не вистачило на мій погляд трохи удачі, оскільки у нас було достатньо гольових моментів для того, щоб здобути перемогу в цій грі.