Роз’яснення щодо розгляду запитів про доступ до публічної інформації

У цьому році виповнилося чотири роки, як в Україні діє Закон «Про доступ до публічної інформації».

Він став новацією у правовому полі нашої держави та потребує часу для втілення та вивчення з метою грамотного застосування суспільством його основних положень.

Останнім часом до Одеського апеляційного адміністративного суду надходить все більше запитів про доступ до публічної інформації, тому вважаємо за необхідне роз’яснити деякі питання пов’язані з їх розглядом.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону публічна інформація — це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених законодавством, або яка перебуває у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Статтею 5 Закону визначено, зокрема, що доступ до інформації забезпечується наданням інформації за запитами на неї.

Згідно з частинами 1 і 4 статті 20 Закону розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів із дня отримання запиту, а якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів, обґрунтувавши таке продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів із дня отримання запиту.

Слід зазначити, що частиною 1 статті 22 Закону розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

— розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит (при цьому якщо розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов’язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається із дня отримання запиту належним розпорядником) (ч. 3 ст. 22 Закону);

— інформація, що запитується, належить до ка­тегорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини 2 статті 6 Закону;

— особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 Закону фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком;

— не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною 5 статті 19 Закону (наявність ім’я (найменування) запитувача, поштової або електронної адреси, а також номеру засобу зв’язку, якщо такий є, загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо, підпис та дату за умови подання запиту в письмовій формі).

Відповідно до статті 21 Закону інформація на запит надається безкоштовно. Якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом понад 10 сторінок, запитувач зо­бо­в’я­заний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначає відповідний розпорядник на копіювання та друк у межах граничних норм, установлених Кабінетом Міністрів України. 

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року №740 встановлено граничні норми витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію:

   До розміру вартості витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитами на інформацію, також відносяться витрати, 
пов'язані   з виготовленням сканованої копії.  

(Слід нагадати, що станом на 10 червня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати складає 1218 гривень).

 При наданні особі інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

Статтею 29 Закону України «Про інформацію» визначено, що суспільно необхідна інформація — та, яка є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. Предметом суспільного інтересу відповідно до цієї статті вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України, забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов’язків, свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Сподіваємось, що зазначена інформація стане корисною для  всіх, хто завітав на офіційну веб-сторінку Одеського апеляційного адміністративного суду та допоможе розібратися у питаннях, що виникають при застосуванні чинного законодавства у сфері надання публічної інформації.