Навчальний семінар з антикорупційного законодавства

 Корупція в нашій країні справедливо сприймається суспільством як складне соціальне явище, органічна частина нашого повсякденного життя, що негативно впливає на всі аспекти політичного і соціально-економічного розвитку держави, загрожує демократії і правам людини, реалізації принципу верховенства права, підриває соціальну справедливість, легітимність публічних інституцій, добробут, завдає шкоди національній безпеці.

Прийняття нового антикорупційного законодавства – відправна точка в процесі протидії, запобіганні і саме боротьби з корупцією.

25 жовтня 2014 року в газеті «Голос України» № 206 опубліковані закони антикорупційного спрямування, прийняті 14.10.2014. 

Антикорупційні закони передбачають реформування системи протидії корупції відповідно до міжнародних стандартів, відкриття доступу до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Семінар з вивчення антикорупційного законодавства для працівників апарату пройшов у Одеському апеляційному адміністративному суді 15 травня 2015 року. Лектором виступила кандидат юридичних наук, суддя Зуєва Лариса Євгенівна.

В першу чергу Зуєва Л.Є. перелічила основні нормативні акти, що формують антикорупційне законодавство, а саме: Закон України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014 — 2017 роки» від 14.10.2014 № 1699-VII, набув чинності 26.10.2014 та Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, який вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності, тобто з 26 квітня 2015 року.

Були визначені головні цілі та завдання прийнятих нормативних актів. Так, Антикорупційна стратегія визначає першочергові заходи із запобігання та протидії корупції, що повинні створити базу для подальшого проведення реформи у цій сфері.

Закон «Про запобігання корупції» визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень. Зокрема, передбачається створення Національної комісії з питань запобігання корупції.

Питанню створення спеціалізованого уповноваженого органу, роботу якого направлено на забезпечення формування та реалізації державної антикорупційної політики було приділено велику увагу. Зуєва Л.Є. зазначила, що  Національне агентство з питань запобігання корупції було створено як спеціалізований превентивний антикорупційний орган та стане інструментом імплементації в національне законодавство положень статті 6 Конвенції ООН проти корупції щодо забезпечення створення та функціонування органу з питань антикорупційної політики. Були обговорені основні права та завдання Агентства, а також порядок створення та функціонування.

Основна увага та жваві обговорення стосувалися саме нововведень, закріплених Законом України «Про запобігання корупції». Лектор коротко довела основні норми, серед яких встановлення обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища (ст. 22), щодо одержання подарунків (ст. 23), щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст. 25), щодо спільної роботи близьких осіб (ст. 27).

Під час обговорення були розтлумачені такі терміни, як «реальний конфлікт інтересів» та «потенційний конфлікт інтересів» та обговорені норми розділу 6 Закону, присвяченого правилам етичної поведінки. Було додатково звернуто увагу на тему, що неодноразово ставала основною під час навчальних семінарів, а саме зобов’язання державних службовців неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.

Жваве обговорення викликало нововведення, що стосується порядку здійснення моніторингу способу життя суб’єктів декларування. Лектор роз’яснила, що моніторинг способу життя суб’єктів декларування здійснюється Національним агентством на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, а також із засобів масової інформації та інших відкритих джерел інформації, яка містить відомості про невідповідність рівня життя суб’єктів декларування задекларованим ними майну і доходам.

Загалом навчальний семінар охопив велику кількість питань та нововведень, а проведення навчань саме з приводу нового законодавства у зазначеній сфері є необхідним і неодмінно будуть проводитися у ОААС неодноразово.

У якості висновку можна зазначити, що боротися з корупцією слід правовим методом – шляхом законодавчого регулювання. Першочергового значення набуває необхідність на законодавчому рівні закріпити цілісний механізм протидії корупції та створити систему діяльності органів, які будуть безпосередньо реалізовувати антикорупційні заходи.